Клуб путешественников

[piterpen]

Доброго всім дня.
З 2-го по 8-ме травня наш екіпаж приймав участь в автопробігу Київ – Будапешт - Відень Київ. Загалом в автопробігу приймали участь 56-ть екіпажів з усіх куточків України. Перехід Лужанка був щасливий 2-го травня. Сам перехід через кордон був добре спланований нашими оргами і зайняв не багато часу. Перша зупинка на першій АЗС в Угорщині тільки для отримання квитанцій оплати проїзду по автомагістралям. Вартість не знаю тому що вона була вкл. в загальну оплату пробігу. І вкл. оплату автобанів Австрії, проживання в кемпінгах, рації…
Далі рух по дорогам Угорщини які спочатку добре мене смутили. Я в гепався на першому ж км. в якусь канаву, на Україні таких не зустрічав. Так що та, сувора, снігова зима була і у наших сусідів. Вже після виходу на автобан можна було відвести очі від дороги. 300 км до Будапешту промайнули як одна мить. Сподобалось що суцільна, права, смуга при наїзді на неї відкликається добрячим гулом. Якщо впав в анабіоз виведе не замислюючись. Що на мене то важко їздити по рівним дорогам, нема ні якого кайфу, куди краще наші, рідні дороги. Як не яма то скіпець, веселіше їхати і в анабіоз не впадаєш . Три дні по Будапешту ми пересувались тільки пішки або громадським транспортом. Машинку залишали в кемпінгу, не хотів перейматися проблемами з парковками. Перші два дні ми мали екскурс. тур HopOn-HopOff (15? з носу) в котрий входило пересування по місту на двоповерхових автобусах що рухались по певному маршруту і один, двогодинний заплив по Дунаю на пароплаві.
Відень зустрів нас дощовою, прохолодною погодою. Так як ми жили в кемпінгах в наметах погода була важливим фактором нашого існування. Добре що я прикупив, перед самим від’їздом, як з’ясувалось, не поганий намет. А спальні мішки вибрали до -15 С. Так що було сухо і тепло. Після огляду міста Відень, в перший день (Що цікаво, під час другої світової Відень американські бомбери розвалили 40% міста (Будапешт 60% будівель втратив, ситуація аналогічна з Віднем) і що? Відбудували переможені , зберігши до воєнний вигляд. Я до чого, Відень місто не висотне, і архітектура майже всіх стилів переплелась в фасадах міста. Одного дня для огляду, що на мене, було достатньо) наступного дня ми вирішили самостійно покататись в околицях Відня. Проще мекання кози, дороги настільки інформативні що пересування було дуже легким, як рідним містом, тільки без канав. Багато кататися не довелось бо в першому ж «шопінгу» дружина загрузла на весь, що залишався день. Що до «шопінгу» то не погано. Я не можу купити в Україні кросівки Adidas за 55 ? З Відня стартували 8 травня, 700 км до кордону по автомагістралям «одним оком» навіть не почув як ми опинились вже біля Лужанки. Ціна на паливо приблизно 1.3 ? дизель, бензин 1.5 ? Чому приблизно, бо заправляв авто в Угорщині, ціна в форинтах. В Європі користувались Igo, дуже добре, вів без жодних помилок. Ми їхали, не боячись заблукати, туди куди нам було треба. По поверненню поперлись через центр Будапешта, з заїздом до крамничок за подарунками. Заїхали і виїхали без жодних зайвих кіл (в Угорщині не погане вино і його ціна) А от по Україні більше не буду їздити з навігаторами. Дуже вже хотілось кілька разів жбурнуть його в вікно. Особливо на Заході, по містам веде а на трасах їде з котушок і ти разом з ним. Взагалі весь шлях, від точки А і назад до точки А вийшов біля 4 000 км. Тушканчик пройшов весь шлях на одному подиху. Я ще раз висловив йому подяку за комфорт, безпеку і почуття надійності під задом. Витрати пального по Україні 7.1 л/100 км, в Європі, з її автобанами 8.2-8.3 л/100 км. 130 км/год. по навігатору і 138 км/год. по спідометру виїдає забагато дорогого, европейскої якості пального. За останнє можна посперечатись, не відчув мій тушкан різниці між паливом від ОККО і забугровим паливом. Тільки я відчув по коштам. А от наше, місцеве паливо, дизель ЄВРО-4 неможна називати ЄВРО якість оного значно гірша за якість брендових АЗС. Дурить нас НПЗ. ЄВРО-2012 мля! (До речі, про витрати, 5.1 л/100 км на моєму туксоні реальні при швидкості 83 км/год. По наві, спідометр видає під 90 км/год. Хай краще 20-ть літрів з’їсть але я так їздити не буду.)

[Serzh_G]

piterpen, классное путешествие. Подробно расскажешь на следующей встрече?

[piterpen]

Цитата: Сообщение от Serzh_G  Подробно расскажешь на следующей встрече?

Так! Обов’язково розповім. Все у звіті не опишеш.

[piterpen]

Доброго всім дня!
Сьогодні наш екіпаж об’їзжав околиці нашого міста. Відмітили с. Келеберда, Салівка, Григоро-Бригадирівка. Так собі «покатушки» на вихідні.
Багато що змінилось в цих селах. В с. Келеберда збудовано церкву на березі Дніпра поруч пам’ятник Тарасу Бульбі та меморіал - пам’ятку про форсування Дніпра Радянськими військами під час ВВВ. Не поганий комплекс що для маленького села.
В с. Григоро-Бригадирівка цікава «церквушка-избушка» ніколи подібного не бачив. Трохи бокового вітру і вона зникне. Та як з’ясувалось не погані грибні місця (тільки не думайте що сьогодні ми їх збирали) це на осінь, як що клуб-кремінь зважиться на виїзд за грибочками, відстань щось біля 30 км. Тільки одне м-ля! Доріг після Комсомольська, можна сказати нема і не буде. Швидкість максимальна 60-70 км/год. І знову Тушкану велика подяка, хоча і …жип але віз куди дивились мої очі і не брикався. Та й я не сильно переймався дорогами, знав що витягне з любого гуана. В доповнення не великий фото звіт.

[Serzh_G]

piterpen, отличное путешествие!!!

[wwa]

piterpen, просто супер!

Цитата: Сообщение от piterpen  поруч пам’ятник Тарасу Бульбі

Даже не знал о существовании этого памятника!

п.с. Мой скромный фотоотчёт Майские праздники на Эльбрусе! (горнолыжный рай)

[Serzh_G]

Цитата: Сообщение от wwa  piterpen, просто супер! п.с. Мой скромный фотоотчёт Майские праздники на Эльбрусе! (горнолыжный рай)

От чертяка. На больной мазоль

[piterpen]

Доброго всім дня. Цими вихідними наш екіпаж відвідав с. Хомутець, Миргородського р-ну.
Селище заснували Миргородські козаки ще в XVI ст. Після Визвольної війни Українського народу 1648— 1654 рр. власником села став Хомутецький сотник, а згодом Миргородський полковник Павло Апостол. (Рід Апостолів, походив з Молдавії, Валахського князівства, прибув до України ще за часів Богдана Хмельницького і відіграв помітну роль в історії Української козацької держави)
В 1689 році син Павла Данило Апостол, в майбутньому гетьман Лівобережної України, одержавши на Хомутець універсал від гетьмана Мазепи, перетворив селище на родовий маєток Апостолів.
На початку ХІХ ст. маєток у спадок одержав Іван Матвійович Муравйов - нащадок гетьмана Данила Апостола по жіночій лінії. Сини І.М. Муравйова-Апостола – Матвій, Сергій та Іполит були активними учасниками декабристського руху. До них у Хомутецьку садибу приїздили П.І. Пестель, М.П. Бестужев-Рюмін, М.І. Лорер, М.С. Лунін та інші декабристи.
Після відставки І.М. Муравйов-Апостол переїхав до Хомутця, де відроджував і впорядковував родовий маєток.
Селище як з’ясувалось доволі велике, щоб знайти маєток ми звернулись до дідугана, що вештався біля крамнички, і М-ля! Відразу ж потрапили на місцеве чудо. Де маєток воно чуло але не знає де - « А от дорогу до Москви, я Вам щас покажу… » Ледь здихались. Взагалі люди привітні і на відміну від дідугана обізнані не тільки як проїхати до маєтку а і історію спроб відродження повідали нам. Цікава історія, описувати не буду бо дуже соромно за державу. Потрапивши до шуканого місця ми побачили те що колись називалось маєтком в жалюгідному стані. Він вже не в аварійному стані, будинок в стані зникнення. Так як на нас не чекали, то ми і не здивувались що вхідні двері були заколочені дошками, потрапили ми до будинку через вікна (перший раз в житті от так, через вікна до пам’ятки до державної ми і потрапили) Ходити по приміщенням було трохи лячно особливо коли очі натрапляли на тріщини та покошені стіні. Так що довго ми там не затримувались...
Додому вертались через В. Сорочинці. І шо? Поле визріває, ярмарок вже приготували, за кавуни під с. Затон домовились, віддадуть по 50 коп. за кіло, дороги майже є.
В доповнення не великий фото звіт.


В’їзд до села через дерев’яний місток.




Невідомо як збереглась ця шикарна, різна, дерев’яна стеля.

Ставок біля маєтку.


Екстрим – спорт майданчик

А це от така червона, Кремлівська, природна доріжка з моху в маєтку Хомутецькому. М’якенька та ніжна на дотик...

Місцева корова Берізка. Дуже полюбляє коли її з рук годують але тільки в присутності свого власника, котрий стояв поруч і на фото не попав. І не і наче, бо підійти до рогатої, просто так ми б не наважились. Хто знає? що в тій голові… з рогами.

Чудові, феєричні краєвиди Полтавщини…

[Serzh_G]

piterpen, классно покатались, а я на водохранилище на пляж поехал. Что-то эта жара ну никак не располагает к путешествиям.

[Serzh_G]

Вот попалась тема путешествий и решил предложить одноклубникам. А не махнуть бы нам клубом куданить из этих мест? А то как-то засиделись хлопцы в седлах...